Нормативно-правова база з інклюзивного навчання для закладів дошкільної освіти

Лист МОН № 1/9-235  від 10.04.2019 р. «Щодо порядку зарахування дітей до інклюзивних та спеціальних груп закладів дошкільної освіти» https://mon.gov.ua/ua/npa/list-mon-shodo-organizaciyi-diyalnosti-inklyuzivnih-grup-v-zakladah-doshkilnoyi-osviti

Лист МОН № 1/9-691 від 13.11.2018 р. «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» https://mon.gov.ua/ua/npa/list-mon-shodo-organizaciyi-diyalnosti-inklyuzivnih-grup-v-zakladah-doshkilnoyi-osviti

Постанова КМУ № 954  від 14.12.2016 р. «Про внесення зміни до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2016-п#Text

Постанова КМУ  № 635  від 29.07.2015 р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/531-2015-п#Text

Постанова КМУ № 530 від 29.07.2015 р. «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2015-п#Text

Постанова КМУ № 526 від 23.08.2016 р. «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2016-п#Text

Наказ МОН, МОЗ № 240/165 від 27.03.2006 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.04.2006 за № 414/12288 «Про затвердження Порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0414-06#Text

Наказ МОН, МОЗ № 104/52 від 06.02.2015 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за № 224/26669 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0224-15#Text

Наказ МОН № 1055 від 04.11.2010 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.2010 за № 1157/18452 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів»

Наказ МОН № 1055 від 04.11.2010 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.2010 р. за № 1157/18452 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1157-10#Text

Наказ МОН № 609 від 08.06.2018 р. «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti

Наказ МОН № 544 від 20.05.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.06.2015 р. за № 821/28951 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 листопада 2010 року № 1055»

Наказ МОН №128 від 20.02.2002 р. «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп    подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні      окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0229-02#Text

Лист МОН № 1/9-487 від 12.10.2015 р. «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» https://mon.gov.ua/ua/npa/list-mon-shodo-organizaciyi-diyalnosti-inklyuzivnih-grup-v-zakladah-doshkilnoyi-osviti

Лист МОН № 1/9-414  від 13.08.2014 р. «Про забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів» https://osvita.ua/legislation/other/42597/

Наказ МОН № 104/52  від 06.02.2015 р. «Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0224-15#Text

Закон України «Про дошкільну освіту» зі змінами і доповненнями https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text

Щодо організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти

КЗДО №9 "Горобинка" забеспечений:
-  необхідними навчальними площами;
- у наявності пандус. 

Працює дві інклюзивні групи.

ПОСТАНОВА КМУ ВІД 24 березня 2021 року №365

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-30-grudnya-2015-r-t240321

Алгоритми вступу до інклюзивної групи –

https://mon.gov.ua/ua/dlya-batkiv/algoritmi-vstupu

Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти

ПОСТАНОВА від 28 липня 2021 р. № 769 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530"

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/download/postanova-vid-lipnya-2021-769-pro-vnesennya-2021-91714.html

"ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗДО "

Основи організації інклюзивної освіти

    Сучасний  заклад дошкільної освіти відкритий для  всіх дітей.  Включення дітей з особливими потребами в освітній процес  закладу змінює передусім установки педагогів на розуміння особливостей розвитку дітей та врахування їхніх особливих потреб та потенційних можливостей розвитку в навчально - виховній роботі. Особливості дітей із порушеннями психофізичного розвитку неможливо нівелювати, тому потрібно змінювати організацію освітнього процесу в групі задля вирішення завдань навчання, виховання і розвитку всіх дітей в групі.
     З метою забезпечення цілісного входження дитини з особливими потребами  в загальноосвітній простір, що відповідатиме її потребам і можливостям, в сучасному дошкільному навчальному закладі передбачена така форма організації освіти, як інклюзивна. Інклюзивна освіта означає створення умов для отримання, засвоєння і використання знань, умінь і навичок дітьми з особливими освітніми потребами в різних видах діяльності разом з усіма однолітками групи. Тому загальною метою дошкільного навчального закладу з інклюзивною освітою є забезпечення умов для спільного виховання і вчання дітей з різними психофізичними особливостями розвитку. Завданнями такого закладу є:

-         створення комфортного простору для всіх дітей;

-         створення інклюзивного розвивального середовища, яке сприяє гармонійному розвитку особистості особливої дитини;

-         формування толерантного товариства дітей, батьків, персоналу дошкільного навчального закладу;

-         створення у навчальному закладі педагогічної системи, центрованої на потребах дитини та сім’ї.

Принципи організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в групах з інклюзивною формою навчання:

-         індивідуалізації та диференціації;

-         єдності сенсорного (безпосередній чуттєвий досвід дитини як основа розвитку), мовленнєвого (формування різних видів мовленнєвої компетенції), лінгвістичного (засвоєння мовних засобів), комунікативного (включення дітей у різні форми спілкування) розвитку;

-         підтримки самостійної активності дитини;

-         міждисциплінарного підходу (освіта дитини з психофізичним рушенням вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу до визначення впровадження методів і засобів її виховання, навчання і розвитку);

-         варіативності в організації процесів навчання і виховання;

-         активного включення в освітній процес всіх його учасників: дітей, батьків і фахівців;

-         партнерської взаємодії з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами (організація такої взаємодії передбачає зустрічі з батьками, бесіди, консультації, інформаційну підтримку, складання індивідуальної програми розвитку з урахуванням запитів сім’ї, залучення батьків до корекційно- розвивальної роботи, організацію зустрічей з фахівцями тощо)є

Співпраця з батьками дітей вікової норми

Інтегрування дитини з порушеннями психофізично витку у загальноосвітнє середовище потребує зміни поглядів дітей вікової норми на особливих дітей та їхні потреби. Толерантне ставлення до них породжує в колективі дружні, довірливі стосунки. Діти, на відміну від їхніх батьків, демонструють нижчий рівень агресивності та більш високий рівень позитивного сприймання дітей з особливими потребами, ще не мають схильності до вилучення їх з кола свого спілкування.

Вихователь групи повинен підготувати батьківський колектив до прийняття дитини з особливими освітніми потребами, запланувати заходи, які допомогли б батькам познайомитися одне з одним, з дітьми, Спонукати до розуміння того, що наявність у групі загального розвитку Дітей із особливими потребами виховує в інших дітей позитивні якості: і людяність, співчуття, співпереживання. Етапи співпраці між вихователями ДНЗ і батьками:

—      підготовчий. Перед вступом дитини з особливими потребами в групу загального розвитку необхідно провести просвітницьку роботу серед педагогів і батьків, що дасть можливість уникнути конфліктних ситуацій. Форми співпраці: анкетування, опитування, бесіда, батьківські збори, обговорення літератури з даного питання, круглий стіл, показ  фільмів із життя дітей з особливими потребами, семінари тощо;

—      основний. Цей етап передбачає діагностику рівня сформованості ставлення батьків до дітей з особливими потребами в групі загального розвитку; надання консультативної допомоги батькам (особам,  які їх замінюють), залучення батьків дітей з особливими потребами до  участі у заходах, які проводяться в групі і в ДНЗ; створення оптимальних  умов для взаємодії між батьками групи; проведення роботи щодо  згуртування батьківського колективу. Форми співпраці: консультації,  участь всіх батьків у розвагах, святах, тренінгові вправи із залученням спеціалістів, ділові ігри, семінари-практикуми тощо;

—      творчої активності батьків. На цьому етапі передбачається взаємодія між дітьми, батьками, вихователями, яка проявляється у моральній  підтримці батьків дітей з особливими потребами, у позитивному налаштуванні до дітей, у розумінні необхідності перебування дітей  з особливими потребами в групах загального розвитку, у бажанні сприяти створенню позитивного мікроклімату в групі, у поширенні досвіду  інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір серед інших батьків. Форми співпраці: виставки дитячих  робіт, круглий стіл, листування через електронну пошту, скриньок побажань, рекламні буклети, створення «Сімейного клубу» тощо. Заходи  у рамках окреслених етапів взаємопов’язані, доповнюють один  одного, спрямовані на формування гуманного ставлення до дітей із особливостями психофізичного розвитку, засвідчують участь батьків на  умовах партнерства в освітньому процесі, педагогізують сім’ю.

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

•        Формувати компетентність дитини четвертого року життя з особливостями психофізичного розвитку відповідно до основних показників оптимальної для цього віку сформованості спільної та елементів сумісно-розподільної діяльності дорослого та дитини.

•        Розвивати пізнавальну активність дитини з особливи потребами у процесі сумісної діяльності з дорослим, своєї  власної та під час спостереження за діяльністю дітей з типовим розвитком.

•        Розвивати у дітей здатність сприймати та аналізувати сенсорну інформацію, що забезпечуватиме більш ефективне ознайомлення з довкіллям — тактильне обстеження предметів, зоровий супровід тактильного сприймання деталей, їх називання, розповідь про предмет у цілому (аналітико-синтетична діяльність).

•        Формувати мовленнєву (діалогічну, монологічну, лексичну, граматичну, фонетичну) і комунікативну (здатність  спілкуватися з дорослими і дітьми з типовим розвитком) компетентності дитини з особливими освітніми потребами.

•        Формувати у дитини уявлення про саму себе, виховувати елементарні навички для вибудовування адекватної системи позитивних особистісних оцінок і позитивного ставлення особливої дитини до себе.

•        Виховувати навички продуктивної взаємодії у про спільнот діяльності, розвивати соціально значущі мот поведінки у дітей як з особливостями розвитку, так і з типовим розвитком: бути щирими і доброзичливими у вз минах, допомагати одне одному, ділитися, віддавати, співчувати.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Забезпечувати мовленнєвий супровід діяльності (розповідати про те, що робить дитина), спонукати давати відповіді на запитання щодо діяльності дорослого, іншої дитини, своєї власної (Що робить вихователька? Що робить Миколка? Що робиш ти?), вчити розповідати про те, що бачить дитина, що її вразило, відповідати на запитання про найближче оточення (Ось кущик. А це що? — Кущик. Це гілочка. Де гілочка? — Ось гілочка. Побіжи і покажи такий самий кущик. Як називається дерево? — Береза. Де ще береза?).

Розвивати сприймання як орієнтувальну діяльність, спрямовану на дослідження властивостей і якостей предметів; формувати сенсорні еталони; формувати й удосконалювати вміння дитини порівнювати предмети за різними ознаками; навчити дитину виділяти і називати : конкретну ознаку (колір, форму, розмір). Наприклад, малюк спочатку   вчиться знаходити серед іграшок і подавати «таку саму», як у дорослого в руці, а потім запам’ятовує назву кольору, форми. Розвивати зорово-моторну координацію (узгодженість руху рук та очей), вміння виділяти та пояснювати просторові співвідношення між предметами (за, перед, над, під, далеко, близько тощо), використовувати їх у практичній діяльності; розвивати часові орієнтації (вранці, вдень, увечері, спочатку, потім тощо).

Розширювати розуміння смислу зверненого до дитини мовлення; розвивати фонетичну, лексичну і граматичну сторони мовлення, комунікативну функцію мовлення, мовленнєве дихання, фонематичний слух і фонетичний аналіз голосних звуків і тих приголосних, які дитина добре вимовляє (Який звук чуєш?); фонематичне сприймання — здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова (розрізняти слова-пароніми: коза — коса, гірка — гілка, лис — ліс, мишка — миска тощо); формувати вміння розрізняти друковані літери.

Забезпечувати розвиток дрібної моторики пальців руки та рухливості артикуляційного апарату за допомогою артикуляційної гімнастики, тим самим готуючи його до вимови свистячих і шиплячих звуків (с, ш, з, ж) та звуків л, р, які потребують значного напруження м’язів язика (піднімання язика вгору, притискання його до верхніх зубів тощо); стимулювати дитину до вимовляння звука р, якщо язик в’ялий і дитина не може утримувати його кінчик у верхньому положенні, недоцільно, оскільки можна спровокувати гортанну звуковимову звука р; у точнювати та диференціювати вимову приголосних звуків (т-д-н, п-б-м, к-х тощо), а також свистячих і шиплячих звуків (якщо у дитини немає грубих порушень їх звуковимови).

Розвивати відчуття музичного та складового ритму, вчити відтворювати його, добирати ритм до груп слів з однаковою складовою структурою та однаковим місцем наголосу (мама, тато, доня; рука, нога,вікно, зима тощо) та ритм до речень з двох слів і відтворювати його по  пам’яті (та-та та-та — Мама іде).

Формувати трудові навички, насамперед самообслуговування: одягання, зав’язування шнурків, застібання, умивання тощо; деякі навчальні навички: малювання, штрихування олівцем, наклеюван згинання тощо; фізкультурні: крок, біг, стрибки, лазіння, повзання,  ловіння і кидання м’яча.

Збагачувати позитивний досвід спілкування і взаємодії особливої дитини з дорослими та її здоровими однолітками; вчити дітей відкрито і щиро виражати свої почуття, розпізнавати зв’язки між чітко вираженим емоційним станом і причиною, яка викликала цей стан; привчати виявляти свої емоції у загальноприйнятий спосіб.

У РОДИННОМУ КОЛІ

Діти з особливостями психофізичного розвитку потребують особливої уваги від батьків і щоденних спільних з батьками занять у родинному колі. Постійно потрібно використовувати  позитивні підкріплення (усмішку, кивок головою) будь-яких, навіть незначних досягнень дитини. Проводити вправи на розвиток дрібної моторики, оскільки вони сприяють розвиткові уваги і моторної пам’яті дитини. Заохочувати дитину до малювання, ігор з природними матеріалами (глиною, піском, водою), що позитивно впливає на розвиток уваги просторових уявлень, мислення, моторики.

Якщо мовлення дитини за тими чи іншими показниками відстає від вікових критеріїв, не можна відкладати логопедичні заняття. Ранній початок корекційної роботи дає змогу попередити можливість прояву вторинних відхилень, розвиває пізнавальні здібності, формує адекватну поведінку в соціально значущих ситуаціях.

Підставами для стурбованості батьків можуть бути обмежений побутовий словник дитини, труднощі групування і називання предметів за узагальнюючою ознакою одним словом (овочі, фрукти, тварини тощо), спотворення складової структури слова, пасивність у мовленнєвому спілкуванні.

СЕРЕДНЯ ГРУПА «ЧОМУСИКИ» (П'ЯТИЙ РІК ЖИТТЯ)

ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

•        Формувати життєву компетентність дитини п’ятого року життя з особливостями психофізичного розвитку.

•        Продовжувати формувати мовленнєву і комунікативну компетентності.

•        Розвивати пізнавальну й мовленнєву активність, психічні процеси (увагу, сприймання, пам’ять, мислення).

•        Формувати та удосконалювати дрібну моторику.

•        Розвивати навички співробітництва дитини з дорослими :

й однолітками.

•        Виховувати почуття впевненості в своїх силах, самостійність.

•        Забезпечувати емоційне благополуччя дитини.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Продовжувати розвивати сприймання, зорово-моторну координацію (узгодженість рухів рук та очей); формувати уявлення про сенсорні еталони, удосконалювати вміння дитини порівнювати предмети за різними ознаками. Удосконалювати просторові (вгорі, поряд, праворуч, ліворуч, позаду)та часові орієнтації як основу розуміння причинно-наслідкових паків.

Розвивати фонематичний слух, фонематичне сприймання та фонетчний аналіз.Розвивати слухову увагу. Розвивати артикуляційний апарат. Вчити описувати сюжетні карки, переказувати нескладні оповідання та казки.Формувати позитивне емоційне ставлення до ігрової діяльності, інтерес  до сюжетної гри; розвивати вміння створювати задум гри та визначати шляхи його реалізації, використовувати предмети-замінники, співпрацювати з іншими дітьми у процесі ігрових дій, брати на себе і ролі й діяти у грі відповідно до взятої ролі, враховуючи при цьому рольову позицію партнера; розвивати продуктивні види діяльності (малювання, конструювання, ліплення тощо).Формувати навички співробітництва дитини з дорослими й однолітками, збагачувати позитивний досвід спілкування особливої дитини з людьми довкола і продуктивної взаємодії з однолітками: бажання  зрозуміти іншу дитину, допомогти, поступитися, виявити турботу слабшого, взаємодіяти. Виховувати самостійність, заохочувати до прояву ініціативи.

У РОДИННОМУ КОЛІ

Спонукати дитину ставити запитання, заохочувати прислухатись до того, про що її запитують і що відповідають.

Створити повноцінне мовленнєве середовище, намагатися говорити правильно і чітко. З метою розвитку зв’язного мовлення  спонукати дитину розповідати про побачене на прогулянці, на вулиці,  на річці. Систематично розглядати вдома з дитиною сюжетні малюнки,  вчити дитину розкривати причинно-наслідкові, цільові, часові, сторові зв’язки між зображеними подіями. Під час розглядання малюнка з дитиною слід керувати її сприйманням, привертати увагу  деталей, які важко помітити, пояснювати їх значення, якщо вони  малозрозумілі, стимулювати висловлювання дитини.

Організовувати ігри дітей з природним матеріалом, оскільки сприяє розвитку відчуттів і уявлень, пізнавальної діяльності дошкільнят. Наполегливі й терпляче сприяти тому, щоб дитина сумлінно й  до кінця доводила розпочату справу: прибирала іграшки, одяг тощо. Особливе значення має позитивна оцінка, якою дорослий підкріплює зусилля малюка.



ПРОПОНУЄМО ДЛЯ ПАРТНЕРСЬКОЇ  ВЗАЄМОДІЇ:

-«Сучасне дошклілля під крилами захисту» https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu;

- платформу розвитку дошкільнят «НУМО» https://numo.mon.gov.ua/;

- поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-z-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi-lyudyam-yaki-perezhili-krizovu-podiyu ;

- поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yak-pidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah  ;

- інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan ;

- хрестоматію для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/04/01/Khrestomatiya.Moya.krayina-Ukrayina-RANOK.31.03.2022.pdf .
Поговоримо про здобуття дошкільної освіти дітей із ООП

Порядок організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530 (зі змінами), регламентує здобуття дошкільної освіти вихованців з ООП відповідно до Державного стандарту за допомогою найбільш прийнятних для таких дітей методів і способів. Тож давайте розглянемо основні норми щодо запровадження та реалізації цієї системи освітніх послуг в умовах воєнного стану.

Зарахування вихованців із ООП та створення інклюзивної групи

Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти зарахування дітей з особливими освітніми потребами здійснюється наказом керівника ЗДО на підставі таких документів:

  • заяви про зарахування, поданої особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини;
  • копії свідоцтва про народження дитини;
  • медичної довідки, виданої відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», разом з висновком про те, що дитина може відвідувати ЗДО;
  • висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (далі – Висновок). На період воєнного стану дозволяється надавати їхні копії. Висновки, видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі нового висновку в установленому порядку.

За наявності інвалідності в дитини до заяви додаються:

Інклюзивна група утворюється в обов’язковому порядку за наявності однієї такої заяви. Кількість вихованців із ООП в такій групі має становити:

  • не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
  • не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;
  • не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

Зауважити! Згідно з  Постановою КМУ від 26.04.2022 № 483 у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена цим Порядком, не застосовується! Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи.

Якщо у Висновку відсутня інформація про рівень підтримки дитини, вона зараховується  до групи ЗДО відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (далі – Команда супроводу) за участю фахівців ІРЦ.

У разі створення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя (з розрахунку одна штатна одиниця на одну групу). Цей фахівець забезпечує особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу, бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку (далі – ІПР), адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП.

За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з законних представників дитини заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП, який має проходити медичний огляд відповідно до вимог законодавства.

Рівні підтримки в освітньому процесі в закладах дошкільної освіти

Згідно з Порядком інклюзивне навчання в закладі дошкільної освіти організовується на основі Висновку ІРЦ з урахуванням рівнів підтримки.

Рівні підтримки – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі дітей, які цього потребують, відповідно до їх індивідуальних потреб.

Порядком визначено п’ять рівнів підтримки дітям, які мають бар’єри (відповідно до різних сфер розвитку), що перешкоджають успішному функціонуванню (навчанню/взаємодії/ ігровій діяльності/ мобільності)).

Інклюзивна група створюється для вихованців, які мають труднощі ІІ-V ступенів прояву, на підставі заяви одного з законних представників дитини та Висновку. Керівник закладу затверджує склад Команди супроводу, яка розробляє та виконує ІПР та за потребою індивідуальний навчальний план (він створюється відповідно до рекомендацій ІРЦ (зокрема для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку) та дітей, які потребують підтримки І рівня строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року).

Організація кожного рівня підтримки має такі особливості:

Перший рівень підтримки надається дітям, які мають поодинокі незначні труднощі (I ступінь прояву). Вона ініціюється за заявою одного з законних представників та здійснюється силами закладу освіти (інклюзивна група не створюється). Керівник ЗДО утворює Команду супроводу, яка проводить оцінку та визначає потребу у наданні підтримки першого рівня або рекомендує звернутися для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини до ІРЦ. За рішенням Команди супроводу, зафіксованого у протоколі, складається ІПР та/або індивідуальний навчальний план. Додаткові корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги не надаються, заняття проводяться за розкладом групи.

Другий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі легкого ступеня (II ступінь прояву ). Механізм її реалізації передбачає:

  • адаптацію змісту навчання;
  • проведення до двох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень та надання додаткових послуг (допомоги) за окремим розкладом;
  • проведення занять за розкладом групи;
  • призначення асистента вихователя;
  • забезпечення універсального дизайну та облаштування ресурсної кімнати.

Ресурсна кімната – частина кімнати, що має відповідний розподіл функціональних зон, призначена для розвитку дітей, зокрема з особливими освітніми потребами, гармонізації їх психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Третій рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі помірного ступеня (ІII ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:

  • адаптацію змісту навчання;
  • проведення занять з розвитку слухового та зорового сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо відповідно до потреб дитини;
  • залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
  • проведення до чотирьох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень;
  • створення адаптованого розкладу, що передбачає відвідування занять за розкладом групи та додаткових корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять (за окремим розкладом) відповідно до ІПР;
  • призначення асистента вихователя та у разі потреби асистента дитини.

Четвертий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі тяжкого ступеня (IV ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:

  • модифікацію чи адаптацію змісту навчання;
  • можливу зміну результатів навчання;
  • проведення занять відповідно до потреб дитини з жестової мови та розвитку слухового сприймання, просторового орієнтування, тактильного сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо;
  • використання альтернативних методів навчання та занять з самообслуговування (за потребою);
  • залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
  • консультування з фахівцями закладів спеціальної освіти;
  • проведення до шести корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень;
  • створення адаптованого розкладу;
  • призначення асистента вихователя та асистента дитини (у разі потреби);
  • забезпечення універсального дизайну або розумне пристосування, облаштування ресурсної кімнати, за потреби облаштування місця навчання, закупівля індивідуальних засобів для навчання.

П’ятий рівень підтримки надається дітям, які мають труднощі найтяжчого ступеня (V ступінь прояву). Механізм її реалізації передбачає:

  • адаптацію та/чи модифікацію змісту навчання, можливе використання альтернативних методів навчання;
  • зміну результатів навчання;
  • проведення занять з жестової мови та розвитку слухового сприймання, просторового орієнтування, тактильного сприймання, альтернативної комунікації тощо  відповідно до потреб дитини;
  • проведення занять з самообслуговування;
  • залучення поведінкового терапевта (у разі потреби);
  • консультування з фахівцями закладів спеціальної освіти;
  • проведення до восьми корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень
    навчання за модифікованим розкладом, що передбачає відвідування закладу освіти відповідно до ІПР з обов’язковим періодичним залученням дитини в освітній процес;
  • призначення асистента вихователя та асистента дитини;
  • забезпечення універсального дизайну або розумне пристосування, облаштування ресурсної кімнати, облаштування місця навчання, закупівля індивідуальних засобів для навчання.

Під час організація інклюзивного навчання для дітей, які мають труднощі ІІ-V ступеня прояву, працівниками ІРЦ чи іншими фахівцями надається методична підтримка та проводяться консультації учасників освітнього процесу. Також забезпечується посилена увага зі сторони психолога закладу дошкільної освіти до дитини та її законних представників. За рішенням Команди супроводу за участю представника ІРЦ та погодженням з батьками заклад освіти може змінювати рівень підтримки з урахуванням кращих інтересів дитини.

Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП

Індивідуальна програма розвитку дитини з ООП розробляється Командою супроводу за формою згідно з додатком 1 Порядка та:

  • складається на навчальний рік (у разі потреби за рішенням Команди супроводу – на літній період);
  • підписується всіма членами Команди супроводу, одним із законних представників дитини;
  • затверджується керівником закладу дошкільної освіти;
  • переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування;
  • зберігається в закладі дошкільної освіти не менше ніж три роки;
  • обліковується у системі автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів.

У разі відвідування дитиною з інвалідністю реабілітаційної установи ІПР узгоджується з її індивідуальною програмою реабілітації. За бажанням законні представники дитини можуть отримати копію ІПР  у закладі освіти або у АС «ІРЦ».

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога)

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до ІПР з урахуванням рекомендацій ІРЦ.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться:

  • працівниками дитячого садочку та додатково залученими фахівцями (умови оплати та перелік фахівців визначені Постановою КМУ від 14.02.2017 №88 зі змінами). У період воєнного стану їх також можуть проводити педагогічні працівники закладу освіти, які були вимушені змінити своє місце проживання та/або місце роботи;
  • у вигляді занять в індивідуальній або груповій формі (по двоє - шестеро дітей з урахуванням однорідності порушень та індивідуальних особливостей). Тривалість занять визначається відповідно до віку вихованців та виду діяльності й не враховується під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дитину з ООП.

Адміністрація закладу дошкільної освіти здійснює контроль за наданням допомоги та станом виконання завдань, визначених в ІПР та індивідуальному навчальному плані (у разі наявності).


Поскаржитися на порушення Більше